Фастівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

Ви є тут

Медична сторінка

Первинні вкладки

Профілактика грипу

Слова осінь, зима, застуда, грип для нас є, на жаль, майже синонімами. З початком холодів і дощів ми починаємо «здавати» під натиском різних інфекцій і до того ж заражати один одного.

З настанням холодів ймовірність підхопити таке неприємне захворювання, як грип, багаторазово збільшується. На відміну від застуди, грип проявляється різким підвищенням температури, ломотою в кістках та суглобах, сухим кашлем. При простуді кашель мокрий, а підвищення температури тіла незначне. Як відомо, небезпечним є не стільки сам грип, скільки ускладнення після нього. Пневмонія, різке погіршення слуху, гайморит, захворювання серця і печінки – основні, але далеко не всі ускладнення. Тому профілактика грипу є першочерговим завданням з настанням простудного сезону.

Способи профілактики грипу:

З настанням осені почніть прийом вітамінних комплексів. Приймати вітаміни фахівці радять курсами, тому що в організмі їх може накопичитися дуже багато – і настане гіпервітаміноз. Деякі вітаміни можна приймати регулярно.

Підтримуйте організм регулярними фізичними навантаженнями. Запишіться в басейн, фітнес-клуб. Відвідування лазні раз на тиждень очистить організм, дозволить зберегти сили для захисту від вірусів.

Вірусна інфекція потрапляє в організм через носоглотку, тому її потрібно захищати в першу чергу. Оксолінова мазь – метод психологічного захисту від грипу. Ефективність цього препарату при боротьбі з грипом невелика, але популярність його в народі очевидна. Замість неї можна регулярно промивати носоглотку розчином господарського мила. Цибуля і часник також сприяють боротьбі із захворюваннями. Якщо їх вживання в їжу неприємне або неможливе, то можна лікуватися їх парами, розставивши по кімнаті тарілочки з нарізаними частинками цибулі та часнику. Дітям можна повісити на шию зубчик часнику.



Профілактика туберкульозу

Туберкульоз - інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища. Проте переважно на нього хворіють алкоголіки, наркомани, безпритульні або найбідніші люди. Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму, та найчастіше він виявляється в легенях. Є багато видів мікобактерій (людських, бичачих, пташиних, мишачих та інших) і всі вони можуть уражати людину. Різноманітні мікобактерії - дуже стійкі в навколишньому середовищі: в річковій воді збудник зберігається до 5 місяців, у грунті - 1-2 роки, у вуличному пилу - до 10 діб, у приміщеннях при розсіяному світлі - до півтора місяця, у фекаліях і на пасовищах - до 1 року; в маслі, сирах, що зберігаються у холодильнику - 8 міс. Вони добре витримують нагрівання до 85° С і охолодження до 200° С. При температурі мінус 20° мікобактерії туберкульозу зберігають життєздатність протягом 7 років. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини. Зараження відбувається повітряно-пиловим (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, в яке кашляв або чхав хворий). Взагалі захворіти можна алементарним шляхом - через їжу, посуд, побутові речі. Можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо). Однак, найчастіше туберкульозом заражаються від хворих (членів родини, сусідів, спіпрацівників) які кашляють, спльовують мокротиння, зокрема. Захворювання у інфікованих осіб розвивається, коли у людини знижений імунітет унаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, алкоголізму, наркоманії та інших захворювань, недостатнього харчування, виснажливої праці. Найчастіші симптоми туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання. В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявляється лише один із симптомів. Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей. Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу (без розпаду легеневої тканини та виділення паличок Коха).Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на повне одужання при умові ефективного лікування. В Києві використовуються загальноприйняті методи виявлення туберкульозу: туберкулінодіагнос-тика (реакція Манту), флюорографічне обстеження та лабораторні методи.Позитивна реакція Манту - наявність папули (інфільтрат) діаметром 5 і більше мм. Негативна реакція проби Манту спостерігається у здорових, неінфікованих мікобактеріями туберкульозу людей. Чим старші за віком особи, тим менше серед них неінфікованих. Так, у 40-річних тільки 5-10% людей негативно реагують на туберкульозний антиген. Щорічним флюорообстеженням підлягає населення, яке має підвищений ризик захворіти на туберкульоз.Важливим методом виявлення туберкульозу є обстеження харкотиння на наявність мікобактерій у осіб, які тривалий час кашляють. Джерелом захворювання часто бувають люди похилого віку, особливо одинокі громадяни, особи без постійного місця проживання, мігранти, інваліди та ін. Лікування хворих на туберкульоз-важкий і тривалий процес.Частою причиною неефективного лікування є:- форми туберкульозу легень з медикаментозною стійкістю збудника туберкульозу до протитуберкульозних препаратів. Частіше за все такі форми захворювання розвиваються при неправильному прийомі їх хворими (недостатня доза, нерегулярний прийом, недостатня тривалість лікування, перерва в лікуванні).- пізнє виявлення захворювання, коли процес має поширений характер і утворюються порожнини розпаду;- недостатня тривалість та нерегулярність прийому протитуберкульозних ліків.Ізоляція джерела туберкульозної інфекції-найбільш важливий протиепідемічний захід в колективі чи сім’ї.На період бактеріовиділення припинити контактувати з хворим, тобто він має знаходитися на лікуванні в стаціонарі.Дорослі, які знаходяться в контакті з хворим, повинні щорічно обстежуватися флюрографічно, а діти та підлітки - за допомогою туберкулінової проби. Обов’язково проводиться профілактичний курс лікування протитуберкульозними хіміопрепаратами протягом 3 місяців.На весь час перебування хворого на туберкульоз в лікарні, квартирі чи санаторії необхідно проводити поточну дезінфекцію

Форми профілактики туберкульозу

1) соціальна

2) санітарна

3) специфічна

4) хіміопрофілактика

Соціальна профілактика:

- загальне оздоровлення умов навколишнього середовища, покращення умов життя населення, його здоров’я, проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням та ін.

Санітарна профілактика:

- заходи з попередження інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей і налагодження безпечного контакту з хворим туберкульозом в активній формі (особливо з бактеріоносієм).

Специфічна профілактика:

- це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ. У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігається протягом 5-7 років.


Хіміопрофілактика:

- це застосування протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу в осіб, які мають великий ризик захворювання на нього. Серед осіб, яким проводилася хіміопрофілактика, число захворювань в 5 - 7 разів менше у порівнянні з людьми, яким вона не проводилась.

Правила особистої гігієни

Виконуйте правила особистої гігієни

Кожен з вас, хто лише почав займатися фізичними вправами, або той, хто систематично займається спортом, повинен завжди пам’ятати, що необхідно дотримуватись правил особистої гігієни. Які ж ці правила? Найперше — це дотримання чистоти шкіри. Після занять фізичною культурою, спортивних тренувань необхідно прийняти душ. Звичайно необхідно слідкувати за чистотою білизни, одягу, взуття, спортивної форми. Під час занять фізичними вправами, спортом не одягайся надто тепло, навіть узимку при ходьбі на лижах або бігу на ковзанах. Спортивне взуття повинно бути легким, зручним і добре захищати ступню від травм. Взуття для лиж і ковзанів має бути на півномера більше, щоб можна було надягти вовняні шкарпетки і покласти устілку. Якщо взуття мокре, просушіть його в теплому приміщенні (не біля вогню) і змажте жиром. Шкарпетки міняйте якомога частіше. Для занять фізичними вправами вдома необхідно мати килимок або підстилку розміром 60х150 см, гімнастичну палицю довжиною 90—100 см, великий набивний м'яч діа-метром 25—ЗО см, скакалку довжиною 150—180 см, волейбольний і гумовий м'ячі, ковзани, лижі з палками, м'яч тенісний для метання, гумовий шнур для стрибків у висоту, 1—3-кілограмові гантелі. Спортивний інвентар повинен бути цілим, щоб не спричинитися до травми.

ЗАГАРТОВУЙ СВІЙ ОРГАНІЗМ

Основні фактори загартовування — сонце, повітря і вода. Розумне застосування їх допоможе вашому організму звикнути до змін зовнішнього середовища й виробити несприйнятливість до простудних захворювань, підвищить працездатність.Правильному фізичному розвиткові і зміцненню здоров'я сприятиме дотримування основних правил загартовування.

1. Загартовуйте організм систематично — щодня про-тягом тривалого періоду.

2. Умови і дозування змінюйте поступово. Повітряні і водні процедури починайте влітку і продовжуйте восени й зимою, поступово знижуючи температуру повітря та води.

3. Привчайте організм до систематичного впливу подразників різної сили. Для цього перебувайте на вітру, на сонці, у воді різної температури.

4. Урізноманітнюйте загартовувальні засоби. Змінюйте холодові подразники тепловими і навпаки, застосовуючи в комплексі сонячні, повітряні і водні процедури. Поєднуйте загартовувальні заходи з фізичними вправами.Загартовуючись сонячними променями, додержуйтесь таких вимог: 1. Приймайте сонячні ванни на подвір'ї, балконі, побли-зу річки, озера, моря, на лісовій галявині тощо.2. Найкращий час для сонячних ванн — з 8 до 10 год в південних районах і з 10 до 12 год — у середній полосі, також корисні сонячні ванни після 16 год.3. Приймайте сонячні ванни через 1—1,5 год після їди, не приймайте їх натще.4. Перебуваючи на сонці, покривайте голову білим капелюшком або шапочкою.5. Перші сонячні ванни приймайте 4—5 хв, поступово збільшуючи їх до 35—40 хв.6. Приймайте сонячні ванни поперемінне в положенні лежачи і в русі (біг, рухливі ігри тощо).7. Чергуйте сонячні ванни з купанням. Після купання обов'язково витирайтеся рушником насухо. Купатися часто не рекомендується.8. Після сонячних ванн і купання відпочивайте в затінку.9. При перших ознаках нездужання (погане самопочуття, прискорене серцебиття, нудота, головний біль) при-пиняйте приймання сонячних ванн.10. Раз на тиждень робіть перерву в прийманні соняч-них ванн.11. Сонячні ванни заборонені підліткам з підвищеною нервовою збудливістю при гострих формах туберкульозу легень, туберкульозу кісток і суглобів.12. Не перебувайте довго на сонці, це може призвести до сонячного опіку або удару.

Правила приймання повітряних ванн:

1. Загартовування повітрям починайте з провітрювання приміщення і поступового зниження температури в ньому на 1—3 °С.

2. Носіть під час занять фізичними вправами, у похо-дах, на екскурсіях легкий одяг, бігайте по траві й піску босоніж.

3. Перші повітряні ванни приймайте протягом 3—5 хв у приміщенні при температурі 4-15 °С, на свіжому повіт-рі— при температурі 4-18 °С, поступово знижуючи температуру до +10°С.

 

Підписатися на